26 серпня 2020 року

Пандемія спричинила попит на багатофункціональні комплекси, де є і житло, і комерційні об’єкти

Криза, спричинена пандемією COVID-19, не оминула і будівельного ринку. На перший погляд, в наш непростий час, коли є чимало покинутих та незавершених об’єктів, розпочинати нове будівництво просто безглуздо, адже на це потрібні чималі кошті та суспільний запит. Проте це зовсім не так. Засновник проєктної компанії AVG Group Андрій ВОЙТКО висвітлює перспективні напрями будівництва, на які девелопери хочуть і можуть витрачати чималі кошти.

— Андрію Сергійовичу, чи правда, що в Україні в нинішніх умовах формується тенденція до збільшення будівництва житлових комплексів із вбудованими дитячими садками і школами?

— Будівництво багатофункціональних комплексів, у яких, крім житлових секцій, розміщують комерційні установи, вели вже давно. Це загальносвітова практика.

Проте пандемія COVID-19 спонукає до істотного збільшення попиту на такого типу проєкти. В умовах ізоляції, до якої сучасний світ виявився не готовим, дуже важливою стала доступність до елементарних сервісів. Прості прогулянки на свіжому повітрі стали недоступними, оскільки в багатьох країнах було впроваджено жорстку систему отримання дозволів на переміщення містом, навіть на відвідування медзакладів, аптек або магазинів для купівлі товарів першої необхідності.

У такій ситуації аптека, поліклініка, магазин, розташовані у стилобатній частині житлового комплексу, мають неоціненну перевагу.

Недавні зміни до державних будівельних норм України дозволили розміщувати у багатофункціональних комплексах дитячі садки неповного робочого дня. Однак школи розміщувати, як і раніше, заборонено.

Жителі столиці гостро відчувають нестачу дошкільних установ, тому вбудовані дитячі садки дуже популярні. У нових проєктах девелопери надають цьому великої уваги. До таких тенденцій можна зарахувати і формування внутрішнього дворика без автомобілів, а також поширення технології «зелених дахів» — облаштування скверу на даху будівлі.

— Чи формується тренд розширеного будівництва дешевого житла в передмістях столиці й у великих містах — Одесі та Львові? Якщо так, то чи буде підвищений попит на таке житло серед інвесторів-фізосіб?

— На зміну балансу попиту на ринку нерухомості в бік економжитла більшою мірою впливає економічний чинник. Останніми місяцями економічна статистика показує досить невтішні тенденції.

Купувати нерухомість в іпотеку може дозволити собі незначна частина населення, впевнена у своєму фінансовому майбутньому. Для всіх інших залишається варіант житла класом нижче або в передмісті.

Зростання фінансового добробуту українців, яке відбувалося впродовж останніх років, спричинилося до того, що в потенційних інвесторів підвищувалися запити під час вибору апартаментів. Ринок дуже швидко реагує на такі тенденції в Києві й у великих містах. Однак пандемія й економічна криза цілком може змінити пріоритети українців під час купівлі нерухомості. Це залежатиме від того, як завершиться нинішній рік і з якими прогнозами увійдемо у 2021-й.

— Невже не розвиватиметься будівництво в передмістях?

— Так, нині досить активно розвивається передмістя. Кількість об’єктів, представлених у цьому сегменті, набагато більший ніж у самому Києві. Проте це не тенденція сьогодення, а швидше наслідок поступового розвитку ринку. Цей сегмент стає масовим унаслідок нижчої вартості квадратного метра й розвиватиметься надалі. Така вартість зумовлена передусім нижчою ціною на землю — однією зі складових собівартості об’єкта нерухомості. Однак до дешевого його зарахувати не можна.

— Які ще нові тренди можете виокремити на ринку, і головне: чи є у великих інвесторів бажання вкладати гроші у зведення нових об’єктів?

— Сегмент житлової забудови найближчими місяцями буде дуже активним, оскільки потребу в цьому виді нерухомості в Україні ще не скоро буде задоволено.

Наприклад, населення столиці та міст-супутників, за соціально-економічними прогнозами, впродовж найближчих п’яти років має збільшитися на 2—2,5 мільйона осіб. Це означає, що з докарантинними темпами будівництва в найближчі кілька років зберігатиметься гострий дефіцит на ринку житлової нерухомості, отже і потреба у проєктуванні житлових комплексів.

Карантинні заходи збіглися із глибоким реформуванням ДАБІ, точніше, його ліквідацією і поділом функцій на кілька нових організацій. Процес затягнувся, і це відразу негативно позначилося на будівельному ринку.

Однак попит на житло як інвестицію для фізосіб залишається високим, а тому в будівництво житлових комплексів вкладатимуть кошти великі інвестори.

— Чи можна вважати одним із трендів сьогодення перетворення покинутих складських та інших промислових споруд у містах на будівельні комплекси різного спрямування?

— На території Києва багато ділянок, які свого часу займали промислові чи складські підприємства. Такі ділянки поступово змінюватимуть призначення, там з’являтимуться сучасні інноваційні житлові комплекси з комбінацією функцій, що самодостатньо зможуть закрити цілий мікрорайон. Безумовно, це світовий тренд, який накреслився вже й у столиці. Нині, як і раніше, на ринку існує підвищений попит на об’єкти житлової нерухомості. Люди купують квартири з інвестиційною метою або для розв’язання власних житлових питань. Сподіваємося, що Україна розвиватиметься надалі, щоб добробут людей зростав, з’явились іпотечні програми, які дадуть змогу досягнути показників Європи.